Профільний закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» та інші нормативно-правові акти, не встановлюють жодних заборон щодо здійснення ЗЕД на спрощеній системі оподаткування, проте мають певні обмеження. Що стосується таких обмежать то вони встановлені майже для кожної з чотирьох груп та пов’язані з умовами знаходження підприємця в тій чи іншій групі платника єдиного податку та встановлюються п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Пунктами 291.5 та 291.51 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які ФОП не можуть бути платниками єдиного податку першої - четвертої груп.
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – четвертої груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність (за умови дотримання вимог ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування). За матеріалами ЗІР (категорія 107.01)
Обмеження, що стосуються конкретних груп :
Перша група платників єдиного податку може імпортувати товари для їх продажу на ринках, а от здійснити експортні операції такі СПД взагалі позбавлені можливості оскільки вони можуть займатись лише роздрібним продажом товарів на ринках або надавати побутові послуги (ремонт взуття, виготовлення дублікатів ключів) населенню.
Друга група платників єдиного податку має можливість здійснювати експортно-імпортні товарні операції, звичайно, окрім вищевказаних обмежень та тих які прямо заборонені законом(наркотичні, психотропні речовини і т.д.). А ось виконувати роботи та надавати послуги така група має право тільки платникам єдиного податку та/або населенню, тому можемо стверджувати, що вона позбавлена права виконувати роботи та надавати послуги закордонним юридичним особам. Але таке обмеження щодо виконання робіт чи надання послуг діє тільки в тому випадку, якщо єдиноподатник другої групи є їх виконавцем. А у випадку коли такі підприємці виступають замовниками ніяких обмежень не встановлено, тобто замовляти роботу чи послугу можна в кого завгодно, у тому числі в іноземної юридичної або фізичної особи.
Третя група платників єдиного податку на спрощеній системі оподаткування може вести ЗЕД, оскільки для такої групи ніяких додаткових обмежень (крім загальних) не встановлено.
Четверта група (сільгоспвиробники) платників єдиного податку на спрощеній системі оподаткування також може вільно займатись ЗЕД та для такої групи не встановленні обмеження які встановлені для першої – третьої груп, проте слід пам’ятати, що 75% доходу сільгосппідприємства повинно бути отриманого саме від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (пп.14.1.262 ст.14 ПКУ). При цьому слід чітко відмежовувати, дохід отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції та дохід отриманий від пов’язаної з сільськогосподарською діяльністю. Так, якщо діяльність підприємця пов’язана з вирощуванням та переробкою зернових культур то отриманий прибуток буде зараховуватись в 75% норму встановлену ПКУ, а от якщо платник окрім такої діяльності буде здавати в оренду свої комбайни іншій особі, то отримані кошти не будуть відноситись до доходу від сільгосп діяльності.
Нагадаємо, що єдино податник, зокрема, не може займатися експортом та імпортом підакцизних товарів (ч. 3 пп. 291.5.1 ПКУ).
Реєстрація на митниці. Якщо у ФОП з’явився іноземний покупець або замовник, то в першу чергу необхідно пройти реєстрацію на митниці. Зареєструватися в митниці - це означає отримати обліковий номер учасника ЗЕД та витяг з Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами з номерною печаткою, яку ставить митний інспектор.
У кожному регіоні визначено митний пункт, через який ФОП ввозить і вивозять товари. Туди і слід звернутися. Для реєстрації необхідно подати заяву встановленої форми. Інформація в заяві повинна відповідати даним державних реєстрів.
Документи для ЗЕД. Відносини з іноземними партнерами, як і з українськими, будуються на підставі договорів (контрактів).
Для оплати товару оформляється рахунок-фактура або рахунок-проформа. Крім рахунків, оформляються такі види документів, як коносамет, специфікація, накладна, страхові документи (страховий поліс, специфікація), пакувальний лист, сертифікат якості. У рахунку-фактурі (інвойсі) вказується сума, яку необхідно сплатити за товар.
Крім того, залежно від того, продає ФОП товари чи надає послуги, можуть знадобитися також інші документи. Серед них транспортні (перевізні) документи, документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; ліцензії, дозволи, сертифікати та інші документи, що підтверджують дотримання обмежень при переміщенні товарів через митний кордон України (якщо є обмеження); документи, які використовуються для проведення попереднього документального контролю; документи, що підтверджують країну походження; інші документи. Якщо надаються послуги, то оформляється акт виконаних робіт. При переміщенні товару через митну територію України оформляється митна декларація.
Валютний рахунок і дохід. При здійсненні ЗЕД необхідно відкрити валютний рахунок, оскільки оплата за товари (послуги, роботи) здійснюється у валюті. Рахунок можна відкрити в тому банку, в якому у підприємця вже є гривневий, а можна в будь-якому іншому. Виручка, отримана в іноземній валюті, перераховується в гривню за офіційним курсом встановленим НБУ на дату отримання такого доходу і включається до загального доходу підприємця в тому ж порядку, що й виручка, отримана в гривні.
Платники єдиного податку ІІІ групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухобліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ.
Бухоблік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог П(С)БО 21.
Отже, юридична особа – платник ЄП визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами П(С)БО. Позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком, оскільки у податковій декларації юридичної особи відображення витрат не передбачено.
У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.
Від’ємні курсові різниці, що виникають при продажу іноземної валюти та її перерахунку, не зменшують базу оподаткування єдиним податком.